Ірпінь, одне з найбільш пошкоджених міст після окупації Київщини, та одне з тих, що швидко відбудовується. Окрім відновлення будівель, місто активно займається відновленням ментального здоров'я своєї громади.
Яким чином місто відбудовує ментальне здоров'я громади та яких успіхів вже вдалося досягти дізнаємось поспілкувавшись з представниками місцевих ініціатив.
Ірпінь, колись спокійне і зелене містечко на Київщині, місто парків – сьогодні відоме як те, яке швидко відновлюється після темряви окупації. Ірпінь став однією з перших точок активних бойових дій на Київщині після початку російського вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Жителі міста були вимушені тікати залишаючи свої домівки без жодної впевненості в тому, що повернуться. Вони були змушені пережити не тільки фізичні руйнування своїх осель, але й психологічний тиск від невизначеності і страху. Бомбардування, відсутність елементарних умов для життя та небезпека стали невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя.
Після того, як місто було звільнено в кінці березня 2022 року, повернення додому стало для багатьох мешканців новим випробуванням. Повернення до Ірпеня після окупації було схоже радше на повернення до зони бойових дій, аніж до спокійного сімейного містечка. Небо було чорним від диму, а вулиці заповнені залишками розбитих автомобілів і уламками зруйнованих будинків. Руйнування досі нагадують про важкі часи, і багато людей знову і знову стикаються з емоційним навантаженням і тривогою.
Сьогодні Ірпінь переповнений звуками будівельних робіт, але разом з цим чутно й інші голоси – голоси людей, які шукають підтримки і розуміння. Місто, яке пережило болісну окупацію і серйозні руйнування, сьогодні веде боротьбу не тільки за відновлення фізичних структур, а й за відновлення ментального здоров’я своїх мешканців.
В Ірпені працюють кілька центрів психологічної допомоги, які надають безкоштовні консультації та терапевтичні сеанси. Психологи і психотерапевти проводять індивідуальні та групові сеанси для осіб, які пережили травми війни. Ось як: денний центр соціально-психологічної допомоги, простір, що був створений за сприянням Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), де можлива робота з психологом, юридичні консультації, програми розвитку. Або ж Центр психосоціальної підтримки Українського Червоного Хреста – метою якого є допомогти людям подолати стрес, зняти емоційну напругу, відчути себе в безпеці, налагодити спілкування з однолітками, краще адаптуватися до життя в умовах постійних змін і підвищити обізнаність про психічне здоров’я та психосоціальну підтримку.
У читацькій залі Ірпінської міської публічної бібліотеки ім. Максима Рильського проходили зустрічі групи психологічної взаємопідтримки. Куди міг прийти кожен, хто хотів отримати підтримку чи підтримати інших.
Також в місті працюють гарячі лінії психологічної підтримки, де працівники таких служб маючи спеціальну підготовку, можуть вислухати, допомогти зібратися з думками та дати пораду.
Місцеві арт-центри організовують івенти з психологічної допомоги людям, які шляхом заняття різними видами мистецтва допомагають вивільнити негативні емоції та здобути спокій. Такі заходи ще називають арт-терапією.
Ірпінь також стає символом нових початків і можливостей для багатьох людей, які змушені були залишити своє старе життя. Для ВПО організовані різноманітні соціальні і культурні заходи, які допомагають адаптуватися до нового середовища. Наприклад, в місті проходять майстер-класи, спортивні і культурні події, де нові мешканці можуть знайти друзів і соціальну підтримку.
Незважаючи на значний прогрес у відновленні, існує ще багато роботи. Ментальне відновлення потребує тривалого часу і постійної уваги. В Ірпені активно працюють над тим, щоб забезпечити таку підтримку на всіх рівнях – від індивідуальної терапії до колективних ініціатив. Це допомагає мешканцям відновити душевний спокій, необхідний для повернення до нормального життя.
Одним з тих, хто з початку вторгнення почав допомагати відновлювати місто був Тарас В’язовченко, місцевий житель, депутат Ірпінської міської ради та пізніше співзасновник благодійної організації “Відродження громад”. Після побачених жахів війни, йому самому довелося пройти курс психологічної реабілітації, аби повернутися до звичного життя. Що і допомогло йому усвідомити важливість психологічної підтримки мешканців міста, які зіткнулися з жахами війни. Тому разом зі своєю організацією вже більше двох років займається розробкою рішень для відновлення психічного здоров’я мешканців громад.
Ми поспілкувалися з паном Тарасом та з’ясували, що на його думку ще необхідно зробити громаді для відновлення психічного здоров’я у громадах:
“У багатьох громадах України, що постраждали від війни, відновлення ментального здоров'я населення стає пріоритетним завданням. Це не просто питання фінансових можливостей, а й складний виклик щодо створення умов, необхідних для залучення фахівців та забезпечення відповідних послуг. Розповідаючи про цей процес, важливо зрозуміти, що спроможність громади в цьому контексті не обмежується лише бюджетом. Вона включає в себе можливість організувати робочі місця, забезпечити гідну заробітну плату та умови проживання для спеціалістів, яких громада потребує.
Наявність фахівців у сфері ментального здоров'я — це один з ключових аспектів успіху. Але якщо в громаді їх немає, залишається єдиний вихід — залучати спеціалістів з інших регіонів. Це завдання непросте, адже потребує не лише матеріальних стимулів, а й створення сприятливого середовища для їхньої роботи та життя.
У контексті надання послуг з ментального здоров'я громади опираються на кілька основних стовпів. Перший з них — це освітня система. У багатьох школах працюють психологи, які вже мають досвід надання психологічної підтримки дітям і їхнім родинам. Крім того, існують інклюзивні ресурсні центри, які спеціалізуються на допомозі дітям з особливими освітніми потребами. Ці структури мають значний потенціал для поширення послуг з ментального здоров'я в громадах.
Медична система також є важливим компонентом у цьому процесі. На рівні первинної медичної допомоги лікарі можуть розпізнати проблеми з ментальним здоров'ям і направити пацієнтів до профільних спеціалістів. До того ж, паліативна допомога, що включає психологічну підтримку, є невід'ємною частиною пакету послуг первинної ланки. Вторинна медична допомога надає можливість отримати спеціалізовану підтримку, зокрема консультації психіатра, що є вкрай важливим для осіб з більш серйозними проблемами.
Не можна оминути увагою і роль соціальних служб. Вони надають допомогу найуразливішим групам населення, забезпечуючи консультування та психологічну підтримку. Ці послуги часто виконуються фахівцями без медичної освіти, але з досвідом соціальної роботи, що також має свою важливість у комплексному підході до ментального здоров'я.
Не менш важливими є приватні лікарі та психологи, які надають високоякісні послуги. Однак доступ до них зазвичай залежить від фінансових можливостей пацієнтів, що не завжди дозволяє охопити всіх, хто потребує допомоги.
Головний виклик полягає не стільки в наявності надавачів послуг, скільки в їх ефективному забезпеченні. Це включає створення умов для залучення і утримання фахівців, налагодження координації між різними структурами, а також забезпечення стабільного фінансування цих послуг. Тільки комплексний підхід дозволить ефективно вирішити проблему відновлення ментального здоров'я в громадах, що постраждали від війни, і повернути людям впевненість у завтрашньому дні.
В Ірпені, який активно відновлюється після важких випробувань війни, настав час створювати сталі сервіси в громаді, які забезпечать безперервну підтримку мешканців у різних сферах життя. Це критичний етап, на якому місто має перейти від тимчасових рішень до тривалих, ефективних послуг, що будуть доступні всім мешканцям на постійній основі.
Для досягнення цієї мети в Україні вже розроблені певні методики та стратегії, які можуть бути успішно впроваджені на місцевому рівні. Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про соціальні послуги" та Закону "Основи законодавства про охорону здоров'я", громади зобов'язані створювати умови для надання необхідних соціальних, медичних послуг. Законодавство передбачає, що місцева влада повинна забезпечити доступ до якісної медичної допомоги, соціального захисту та психологічної підтримки для всіх громадян, особливо тих, хто постраждав від війни або перебуває у складних життєвих обставинах.
Однак, на сьогоднішній день, єдиними сталими сервісами, які функціонують в Ірпені, залишаються послуги первинної медичної допомоги. Це означає, що мешканці міста мають доступ до базової медичної допомоги, але вона здебільшого обмежується короткими консультаціями з питань психічного здоров’я клінічних психологів та лікарів, . Такий підхід, хоч і забезпечує мінімальний рівень підтримки, не відповідає повною мірою потребам громади, яка пережила травми війни і потребує більш широкого спектру послуг.
Відсутність більш різноманітних та доступних сервісів у сфері ментального здоров'я, соціальної підтримки та реабілітації ставить перед місцевою владою важливе завдання — впровадити і розширити сталі сервіси, які будуть доступні кожному мешканцю Ірпеня. Це передбачає не лише розвиток медичних послуг, але й інтеграцію психологічної допомоги в щоденне життя громади, доступ до соціальних працівників та інших фахівців, які можуть надати необхідну допомогу.
Успішне створення таких сервісів в Ірпені стане важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку міста, що дозволить не лише відновити, але й зміцнити громаду, надаючи їй необхідні ресурси для подолання наслідків війни та побудови міцного, згуртованого суспільства.
Також є окремий великий напрямок на який кожна громада також повинна звернути увагу – відновлення ментального здоров’я ветеранів. Ветерани, які повертаються з війни, часто стикаються з серйозними психологічними проблемами, такими як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривожність та інші розлади, пов'язані з бойовим досвідом.
Відновлення ментального здоров’я ветеранів відрізняється від загальних програм підтримки населення. Ветерани потребують спеціалізованої допомоги, що враховує їхній унікальний бойовий досвід та специфічні травми. Тому кожна громада повинна забезпечити наявність фахівців, які мають досвід роботи з ветеранами, та програм, що спрямовані на їх реабілітацію.
Одним з ключових аспектів відновлення ментального здоров'я ветеранів є їхня соціальна реінтеграція. Повернення до мирного життя може бути складним, тому важливо створювати програми, які допомагатимуть ветеранам знайти своє місце в громаді, сприятимуть їхньому працевлаштуванню, участі в соціальних ініціативах та культурному житті.
Психологічна підтримка має охоплювати не тільки ветеранів, але й їхні сім'ї. Члени сімей часто стають "невидимими героями", які допомагають ветеранам впоратися з наслідками війни. Важливо, щоб громади забезпечували послуги з психологічної підтримки для всіх членів родини, допомагаючи їм адаптуватися до нових умов життя”, – розповідає Тарас В’язовченко.
Ірпінь, місто на Київщині, яке стало символом стійкості та відродження після важких військових випробувань, сьогодні перебуває у стані глибокого відновлення. Його вулиці, колись заповнені тишею війни, зараз наповнюються життям і рухом. Попри руйнування, які залишилися як болючі спогади на стінах будинків і в серцях мешканців, Ірпінь крок за кроком повертається до свого звичного ритму.
Центральна частина міста, колись жива і насичена людьми, зараз поступово відбудовується. Під краном підйомників виростають нові будинки, а фасади старих будівель відновлюються, набуваючи сучасного вигляду. На вулицях можна побачити людей, які крокують до роботи, повертаються до своїх улюблених кафе або просто прогулюються з дітьми, намагаючись повернути відчуття колишнього життя.
Освітні заклади також відкривають свої двері, знову наповнюючи класи дитячими голосами. Школи і дитячі садки працюють у посиленому режимі, допомагаючи молодому поколінню пережити травми війни і повернутися до навчання.
Ірпінь сьогодні — це місто, що дивиться вперед, попри всі труднощі. Його мешканці залишаються сильними та рішучими у своєму прагненні відновити своє місто, зробити його ще кращим, ніж воно було до війни. Тут, серед нових будинків та відновлених парків, росте нова надія на краще майбутнє, а кожен день приносить нові докази того, що Ірпінь, як і його люди, ніколи не здається.
Місто Ірпінь, завдяки своєму трагічному досвіду, має всі шанси стати прикладом для інших громад у питанні відновлення ментального здоров'я. Важливо продовжувати підтримувати мешканців через освітні, медичні, соціальні та приватні ініціативи, забезпечуючи комплексний підхід та координацію зусиль.
Відновлення ментального здоров'я громади – це тривалий процес, що вимагає комплексного підходу та постійної уваги. Важливо, щоб підтримка була доступною не лише для тих, хто вже звернувся за допомогою, але й для тих, хто може її потребувати в майбутньому.