Українці під час російської агресії з 2022 року зіткнулися з безпрецедентними викликами. Значна частина міст і сіл зазнала значних руйнувань, що триває, на жаль, і досі. Ці масштаби болісні та колосальні. 

За даними KSE Institute, на початку 2024 року внаслідок російської агресії в Україні було зруйновано та пошкоджено  250 тисяч житлових будинків, загальна сума збитків складає понад $155 млрд. На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд.        Прямі збитки від руйнувань цих об’єктів оцінюються у $58,9 млрд. Ці дані оприлюднила Київська школа економіки (KSE Institute)

Уряд наголошує, що всі міста будуть відновлені, а нове житло стане надійним та безпечним, матиме сучасний дизайн, облаштовані бомбосховища. Але поки уряд і місцева влада шукають варіанти, як правильно організувати всі процеси (бачимо, що є чимало складнощів), люди прагнуть вирішити проблеми

Що робити людям, будинок яких зруйновано?

Перше, треба прийняти цей факт і зрозуміти, які дії вже проведено, визначити хто з мешканців бере ініціативу у свої руки та контролює процес відбудови.

Друге, чи є політична воля міської влади займатися цим питанням та чи є бажання мешканців стежити за відбудовою і комунікувати із владою. Чим більше згуртовані мешканці, як вони знають свої права, тим менше зауважень, непорозумінь та обмежень їхніх прав від влади.

Наприклад, якщо будинок на 150-200 квартир, треба хоча б 10-15 представників власників квартир, які могли б організовано визначити основні проблеми та потреби мешканців. Важливо з’ясувати ряд питань, які зазвичай виникають у таких проблемних ситуаціях:

  • хто із мешканців хоче отримати компенсацію за знищене майно, кому потрібне альтернативне житло, хто є інвалідом або має інші пільги, за якими держава може забезпечити людину житлом;
  • яким чином спілкуються між собою (створення вайбер-груп, телеграм-груп, збори кожного тижня);
  • які питання мають до міської влади і хто відповідальний за процес відбудови;
  • чи належить будинок до культурної спадщини.

Таких проблемних питань у ході відбудови може виникати багато. З’ясувавши це, цим процесом можна управляти, а міська влада та інші організації мають зрозуміти, що без урахування думок мешканців пройти процедуру відбудови швидко та без діалогу неможливо. 

Мінімальний пакет документів, які потрібно зібрати мешканцям постраждалого житла:

  • Документи, що посвідчують особу;
  • Документи на право власності;
  • Акт обстеження майна. Його на місці складає працівник ДСНС. Також це уповноважені робити представники поліції, військово-цивільної адміністрації, прокуратури;
  • Докази, що підтверджують руйнування – фото та відео, відзняті на місці особисто, особисті свідчення, зафіксовані у письмовому вигляді, на папері, інформація від свідків, повідомлення з ЗМІ.

Перевірити, що всі необхідні документи є в електронних державних реєстрах.

Яким чином фіксуються пошкодження?

Спеціально утворена комісія уповноважена провести обстеження. До її складу залучають фахівців із будівництва та архітектури (зі ступенем відповідної вищої освіти), а також, за можливості, уповноважених осіб власників або балансоутримувача об’єкта. Після обстеження будинку комісія складає відповідний акт. Протягом трьох днів після складання акта уповноважений орган має надіслати копію документа власникам будинку або повідомити про це за допомогою «Дії». Якщо на момент обстеження будинку в комісії немає інформації про власника або невідомо, де він знаходиться, то уповноважений орган надаватиме доступ до акта на вимогу.

Чому так довго не ремонтують?

Після первинного огляду будинки поділяють на три категорії. Перша категорія – це ті будинки, які мають незначні пошкодження: вибиті вікна, нецілу покрівлю, розбиті балкони тощо. Друга категорія – це будинки із пошкодженнями від 40 до 70% (тут можна планувати капітальний ремонт чи реконструкцію). Третя категорія – ті, що мають значні пошкодження.

Кожне місто має свої пріоритети щодо відновлення тої чи іншої категорії будинків.

Прикладом може слугувати Харків, де багато будинків розбито і відбуваються постійні обстріли. Пошкоджених будинків в місті понад 4000. До першої категорії віднесено приблизно 850 будинків (їх зараз ремонтують). Будинки другої категорії буде реконструйовано з усім урахуванням пошкоджень. До третьої категорії віднесено приблизно 500 будинків, які дуже пошкоджено, із них 50 відновити неможливо, переважно це багатоповерхівки. За словами департаменту ЖКГ, для решти 450 будинків будуть проведені комплексні експертизи. Час експертизи конкретного будинку залежить від того, коли місцевий бюджет отримає з державного бюджету гроші на ремонт житла.

За словами міського голови Ігоря Терехова, у 2022 році коштом міського бюджету полагодили 200 багатоповерхівок, а зараз у роботі ще 50. Без підтримки держави, міжнародних інституцій і партнерів відбудувати місто дуже складно.

Якщо будинок хочуть знести. Що робити, куди звертатися?

Процедуру знесення зруйнованих внаслідок війни будинків контролюють та визначають Постанови уряду №473 та №474 (це не поширюється на об’єкти культурної спадщини). Які будинки мають бути знесені, мають право визначити селищна, сільська, місцева влада (в окремих випадках – місцева адміністрація) на основі звітів комісійного та технічного обстеження. Потім список таких будівель передається на розгляд комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Якщо комісія погодиться з переліком, тоді затверджується черговість і терміни виконання демонтажу.

Якщо мешканці будинку не згодні з рішенням влади, вони можуть подати скаргу на рішення КТЕБ/міської ради або звернутися до суду. Подати скаргу до уповноваженого органу можна протягом року з моменту прийняття рішення, але не пізніше ніж місяць від дня, коли людина дізналася про це рішення (стаття 17 Закону «Про звернення громадян»). Мешканці можуть замовити альтернативну експертизу будинку, щоб зрозуміти, чи дійсно будинок аварійний і його потрібно демонтувати.

Наприклад, так це зробили мешканці будинку в Харкові, що розташований на вул. Свободи 11/13. Міська рада присвоїла цьому будинку третю категорію пошкоджень – об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив економічну цінність через наявні пошкодження опорних конструкцій, ступінь і характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта.

Мешканці з цим не погодилися та за власний кошт замовили незалежне дослідження у приватних експертів з Запоріжжя ТОВ "Фаворит Експерт". У висновку експертизи було зазначено, що будинок можна реконструювати. Для цього необхідно демонтувати аварійні ділянки та підсилити опорні та огороджувальні конструкції. Орієнтовний ступінь пошкоджень будівлі становить 41-80%.

Після цього мер Харкова заявив, що з огляду на розголос та суперечки призначена додаткова експертиза, а будинок поки демонтовано не буде.

Є ще один приклад будинку в центрі Києва, розташований на вул. Жилянській, 116 А. Мешканці і влада не дійшли згоди щодо потреби його демонтажу. 

У жовтні 2022 року у житловий будинок, який збудовано початку ХХ століття в центрі Києва, влучив російський дрон і частково пошкодив його праву частину. Власники квартир чекали, що будинок швидко відновлять, але влада планувала інше: краще знести 120-річний 4-х поверховий будинок і побудувати багатоповерхівку, при цьому мешканців просто позбавити їх власності. Мешканці з цим не погодились, створили ОСББ і замовили незалежну експертизу, яка підтвердила, що будинок можна відновити. Додаткова експертиза, призначена після цього КМДА,  визначає, що будинок аварійний і потребує дослідження фундаменту. 

Тепер ситуація не вирішена, оскільки влада наполягає на знесенні 120-річної будівлі, вмовляючи кожного мешканця підписати заяви про те, що вони не проти знесення будинку для додаткового обстеження фундаменту, хоч фундамент досліджували і бурили в підвалі декілька днів.

Мешканці втомилися від невизначеності. Як можна змусити місцеву владу діяти? Що ж робити?

Що робити мешканцям пошкодженого житла, як-от будинків м.Харкова та м. Києва: жити постійно в невизначеності важко, не зрозуміло, чого очікувати. Зараз варто готуватися до зими, до нового опалювального сезону, а мешканці пошкоджених будинків ризикують зустріти зиму знову незахищеними.

Юристи радять комунікувати з владою, звертатися із запитами до профільних підрозділів і балансоутримувачів будинків. Якщо будинок перебуває в комунальній власності, можна написати заяву начальнику ЖЕКу, де детально описати суть проблеми, можна додати фото будинку.

Має бути незалежна структура, можливо, із закордонних фахівців, яка буде оцінювати всі суперечливі експертизи та вироки (типу «не підлягає відновленню») та допоможе налагодити і структурувати механізм дій щодо відбудови таких складних будинків та допомогти українській владі у вирішенні відбудови всіх будівель, усуваючи корупційний механізм та допомагаючи мешканцям повернутись до своїх домівок. 

Влада не може вирішувати без належних експертиз, який будинок зносити, а який реконструювати, особливо зважаючи на те, що зазвичай на місці знесених будинків з’являються нові багатоповерхівки. Навіть якщо це не історичний будинок, тут йдеться про право власності конкретних людей, не можна без врахування їхньої думки ухвалювати такі рішення.

Інші проблеми відбудови пошкодженого житла

По-перше, на сьогодні немає точних даних, скільки наразі знищено/пошкоджено житла, та скільки постраждало людей. Відсутність цих відомостей зумовлено такими причинами:

1. Іноді надзвичайно важко оцінити вартість будівлі, а отже, вартість ремонту/відновлення. Прикладом можуть бути сільські хати радянського чи ще більш раннього періоду. Немає алгоритму їх оцінки.

2. Частою проблемою людей є випадки, коли в будинку, який зруйновано, згоріли/знищені самі документи. Ця проблема може ускладнюватися наявністю в будинку кількох співвласників (що дуже часто трапляється, наприклад, у північних областях).

3. Часто людина, зареєстрована в будинку, там не живе. Або ж навпаки – там фактичних мешканців більше, ніж зареєстровано. Через те, що таких випадків багато, а відповідні органи працюють не дуже швидко в умовах війни та через надмірну перевантаженість документами, точні цифри важко отримати.

4. Є суперечливі ситуації, коли будинок визнали зруйнованим, а він пошкоджений (на думку мешканців), і вони не згідні на демонтаж, тривають судові процеси щодо цього. Можливо, будинок не внесений ні в один з реєстрів (пошкодженого чи зруйнованого майна).

5. Якщо у дворі 2 багатоповерхівки, й обидві зруйновано чи пошкоджено, а зафіксували за однією адресою два будинки, замість одного.

І всі ці вищеописані фактори впливають на проблеми відновлення будинків. Тому, на жаль, у питаннях відновлення спостерігається певний хаос. Немає єдиної системи, яка б визначала пріоритети, порядок і фінансування відновлення.

Варто розглянути ще кілька прикладів, які набули розголосу

Але є і приємні моменти відбудови складних будинків. Дуже часто, заради піару (проте, треба визнати, що це хороший піар) активно працює місцева влада:  береться за найскладніші питання і відбудовує у міру наявності коштів. 

Наприклад, знаменитий «будинок із дірою» в Чернігові на вулиці Чорновола, куди влучила бомба ФАБ-500 із російського літака і зробила в будинку діру на місці 13-14-15 поверхів. Будинок було успішно відремонтовано за рахунок місцевого бюджету за майже 50 мільйонів гривень. 

А в Запоріжжі продовжують капітальні ремонти шести багатоквартирних будинків, які були частково зруйновані російськими обстрілами, і відбудовуються відразу всі шість, поступово; про відбудову та її етапи часто інформують суспільство.

Ці приклади показують, що дуже важливо коли міська влада займається відбудовою будинків, прораховуючи всю доцільність та спроможність довести все до ладу. Місто Миколаїв вражає тим, що має свою стратегію відновлення. Депутати Миколаївської міської ради у квітні 2024 р. ухвалили Стратегію розвитку громади до 2027 року. Робота над документом тривала упродовж майже 10 місяців. Над ним працювали фахівці міськради, представники громадськості, науковці та міжнародні експерти.

Стратегія розвитку передбачає створення безпечної та стійкої громади, комфортного міста з європейськими стандартами якості, транспортно-логістичний центр та інше. 

Зважаючи на приклад Миколаєва, варто порадити іншим містам розробити та прийняти свою стратегію відновлення. Ось декілька рекомендацій, як варто діяти місцевій владі інших міст:

  • розробляти не тільки нові плани, але й обговорювати та вдосконалювати наявні чи раніше запропоновані концепції покращення міського простору, створювати свою стратегію розвитку;

  • сформувати нове бачення як цілого міста, так і для окремих районів;

  • визначитись, що у міській структурі необхідно зберегти, а що змінити, подумати про зміст пам’яток, як їх вберегти;

  • залучати громадян, мешканців пошкоджених/знищених будівель до активного обговорення процесу відбудови, адже на першому місці людина, а не інтереси забудовників, влади та архітекторів;

  • проводити конкурси та обговорення серед архітекторів та молодих активістів щодо збереження старих будівель, як історичних пам’яток;

  • створити установу, що буде поєднувати представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, голів ОСББ, архітекторів та активістів. Саме вона має розробляти механізм  (не законодавчі бази, бо це робота тільки Верховної Ради)  з черговості відбудови, візії та концепції відбудови;

  • відбудовувати спальні райони, враховуючи всі реалії війни (встановлювати сонячні панелі відразу на дахах чи фасадах будинків);

  • розширювати співпрацю з партнерами інших країн, запропонувавши наприклад, їм відбудувати будинки, з застосуванням 3D-будівництва;

  • розробити ефективні підходи до перероблення та повторного використання будівельних відходів;

  • фінансування зробити прозорим та сталим, надавати громадам, головам ОСББ (якщо стосується їх будинку) перевіряти, як розподіляються кошти, та впливати на рішення щодо бюджету, вибору підрядників тощо;

  • запровадити єдину систему інформації про залучення інвестицій для  подальшого планування та доцільного використання коштів.

Важливо організувати прозорий, активний діалог із суспільством, на принципах чесності і підзвітності, адже лише у співпраці з мешканцями пошкодженого/знищеного майна, військовими, головами ОСББ, архітекторами, урбаністами вдасться відбудувати і покращити місто.

Основний висновок щодо відбудови складних будинків України

Важливо зрозуміти: відновлення – це складний марафон із перешкодами, який треба пробігти, чого б це не вартувало, це ціль, мета, яка має задовольнити мешканців та організаторів відбудови. Це не просто відбудова знищених будівель, а ще встановлення зав’язків між владою та людьми. Ефективним відновлення може бути в згуртованій команді з органами влади, громадянами, громадами, експертними установами, комісіями, медіа, міжнародними організаціями та всіма партнерами, що залучені в процес відбудови. Виключивши всі корупційні схеми, зараз дійсно важливо працювати на відбудову та задля перемоги України у цій війні. Тому пріоритетним завданням для місцевої влади і мешканців є спільна робота над складанням «дорожньої карти відбудови». Тільки так можна побудувати продуктивну роботу й відбудувати нашу Україну.


Громадська організація «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» створила цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення України”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win