Відбудова на місцях: проблематика та шляхи вирішення

Зміст:

1. Резюме.
2. Вступ.
3. Опис проблем відбудови житла в регіонах України (які були долучені до проєкту).
4. Опис виявлених проблем в наслідок проведених регіональними координаторами консультацій ВПО та людей, чиє житло було пошкоджено чи знищено внаслідок повномасштабного вторгнення.
5. Пропозиції щодо шляхів вирішення цих проблем.
6. Висновки.
7. Примітки.

Резюме.

Упродовж 8 місяців регіональні координатори проєкту "Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб" у 9 регіонах України надавали інформаційно-консультаційну підтримку ВПО та іншим незахищеним категоріям населення, щодо вирішення їх житлових питань, що виникли внаслідок військового вторгнення росії на територію України. Під час роботи на місцях координатори виявили низку проблемних питань, які наразі не мають конкретного врегулювання та способу вирішення.

Кожна область має свої особливості, які потребують особливих підходів, і це потрібно враховувати. Не можна застосовувати однаковий підхід до всіх областей. Аналітичний матеріал допоможе розібратися в проблемних питаннях конкретних областей та за допомогою експертів допоможе розібратися в їхній проблематиці та способі вирішення.

Вступ.

Війна, розпочата росією проти України, спричинила небувалий за масштабами руйнівний вплив на житловий фонд країни. За даними ООН, понад 12 мільйонів українців стали вимушено переміщеними особами, з яких 6,7 мільйона – це внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Зруйновані або пошкоджені мільйони житлових будинків, інфраструктурних об'єктів та цілі міста. Відновлення житла та інфраструктури – це одне з найважливіших завдань, яке стоїть перед Україною.

Ця стаття присвячена аналізу проблем, з якими стикаються Україна та її громадяни у процесі відновлення житла на місцях.

Тільки спільними зусиллями влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів ми зможемо подолати наслідки війни та створити кращі умови життя для своїх громадян.

У цій статті ми розглянемо наступні питання:

1. Опис проблем відбудови житла в регіонах України (які були долучені до проєкту).
2. Опис виявлених проблем в наслідок проведених регіональними координаторами консультацій ВПО та людей, чиє житло було пошкоджено чи знищено внаслідок повномасштабного вторгнення.
3. Пропозиції щодо шляхів вирішення цих проблем.

Ми сподіваємося, що ця стаття допоможе краще зрозуміти складність та масштабність завдань, які стоять перед Україною у процесі відновлення, а також визначити шляхи їх вирішення.

Опис проблем відбудови житла в регіонах України (які були долучені до проєкту).

1. Регіони у яких ведуться активні бойові дії або ті які піддаються постійним обстрілам.

Одними з областей у яких ведуться активні бойові дії чи які знаходять під постійними областями є Херсонська, Одеська та Харківська. У цих регіонах відбудова йде так само важко як і в прифронтових областях, адже варто розуміти, що безпекова ситуація в регіонах є дуже нестабільною і досить важко відбудовувати будинки там де щодня вони можуть бути знову зруйновані.

Масштаби руйнувань занадто великі, аби починати точкову відбудову. Відновлення потребують цілі квартали та райони, тож підхід має бути відповідний – комплексний.

Наприклад, за оцінками ООН, понад 20% житлового фонду Херсонської області (близько 100 000 будинків) було зруйновано або пошкоджено. Найбільше постраждали міста Херсон, Берислав, Олешки та інші населені пункти, які знаходяться на лінії фронту. В деяких населених пунктах, таких як Гола Пристань, Нова Каховка та Таврійськ, до 70% житлового фонду було зруйновано. Зруйновані або пошкоджені також тисячі об'єктів інфраструктури: школи, лікарні, дитячі садки, дороги, мости, електромережі тощо.

За офіційними даними Одеської міської ради, станом на 15 травня 2024 року в Одесі зруйновано або пошкоджено понад 12 000 житлових приміщень.

За даними ООН, станом на травень 2024 року в Миколаївській області пошкоджено або зруйновано понад 100 000 житлових будинків. Це близько 10% житлового фонду області. Найбільше постраждали міста Миколаїв, Баштанка, Вознесенськ та Первомайськ. У цих містах пошкоджено або зруйновано до 50% житлових будинків.

Також однією з причин через яку такі регіони відбудовувати складно це забруднення землі мінами та вибуховими пристроями, що залишили російські війська. Це ускладнює проведення робіт з відновлення житла та інфраструктури, спочатку потрібно провести процедуру розмінування, а вже потім починати зводити чи відновлювати будинки. Проте через постійні обстріли кількість таких вибухонебезпечних предметів щодня зростає.

Внаслідок обстрілів пошкоджено або зруйновано значну частину водогінних, електромереж та газопроводів в Миколаївській області. У деяких містах та селах люди залишилися без води, електрики та газу. Існує гостра потреба у відновленні комунікацій, адже люди не можуть жити в таких умовах.

Також, у регіонах в яких ведуться активні бойові дії або ті, які піддаються постійним обстрілам, існує потреба в тимчасовому соціальному житлі, для тих людей, які втратили своє житло. Окрім цього, через великий потік переселенців в регіонах відчувається гостра нестача доступного житла для тимчасового проживання. Так, наприклад, Одеса стала одним з основних регіонів прийому внутрішньо переміщених осіб з інших областей України.

В Одеській області зареєстровано 227 136 внутрішньо переміщених осіб. В місті Одеса понад 132 тис. зареєстрованих ВПО переважно з:

Донецької, Луганської, Херсонської, Харківської, Миколаївської, Запорізької областей, зазначала Вікторія Скоромець – регіональна координаторка Одеси в рамках проєкту “Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб” на регіональній конференції в Ірпені.

2) Прифронтові регіони.

У Харківській області, за оцінками експертів ООН, зруйновано або пошкоджено понад 40% житлового фонду. Це становить близько 1,5 мільйона житлових приміщень. Найбільше постраждали місто Харків та населені пункти, розташовані на лінії фронту. За даними мерії Харкова, у самому місті зруйновано або пошкоджено близько 40% житлового фонду.

У Дніпропетровській області зруйновано або пошкоджено близько 15% житлового фонду. Це становить приблизно 400 000 житлових приміщень. Найбільше постраждали населені пункти, розташовані на сході та півдні області, які зазнали обстрілів з боку російських військ. За даними Дніпропетровської обласної адміністрації, у Кривому Розі, Нікополі та інших містах та селах до 30% житлового фонду було зруйновано. Зруйновані або пошкоджені також тисячі об'єктів інфраструктури: школи, лікарні, дитячі садки, дороги, мости, електромережі тощо.

А у Запорізькій області зруйновано або пошкоджено близько 20% житлового фонду. Це становить приблизно 500 000 житлових приміщень. Найбільше постраждали населені пункти, розташовані на півдні та сході області, які зазнали обстрілів з боку російських військ. За даними Запорізької обласної адміністрації, у Запоріжжі, Бердянську та інших містах та селах до 40% житлового фонду було зруйновано.

Харківська область, особливо місто Харків, постійно зазнає обстрілів з боку російських військ. А значна частина Запорізької області, де також багато пошкодженого житла, знаходиться під окупацією російських військ. Це ускладнює доступ до цих територій, а отже і оцінку обсягу руйнувань та планування відновлення.

Наявність постійної загрози нових ракетних обстрілів з боку росії створює додаткові проблеми та ризики під час проведення ремонтних робіт, адже існує ризик повторних влучань у вже відбудовані оселі.

Проте будинки відновлюють попри ймовірність повторних прильотів. Про це заявив мер Харкова Ігор Терехов у матеріалі ТСН: “Я розумію, що можуть бути прильоти, повторні прильоти. Таких випадків, на щастя, в нас не було, але це все можливо. Але неможливо сьогодні не відбудовувати. Неможливо просто склавши руки чекати. Тому що тоді не буде віри у людей. Люди хочуть і допомагають. У нас є житлові будинки, і дуже багато таких, коли мешканці поряд з нами все це роблять. І це дуже важливо”.

Як і в областях де ведуться активні бойові дії, або тих які піддаються постійним обстрілам, існує потреба в тимчасовому соціальному житлі. Про це, зокрема, зазначала Юлія Самойлова на регіональній конференції в Ірпені, яка проходила в рамках проєкту “Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб”, що в Харкові (на 5 лютого 2024 року), перебувало 519 тисяч ВПО, з 1.5 млн. жителів, які досі проживають у місті.

Окрім цього, пані Юлія зазначала про ще одну проблему: руйнування будинків, які не були відновлені одразу, через вплив погодних умов. Ті будинки, які на початку були визначені як частково пошкоджені, за роки перетворюються на ті, котрі не підлягають відбудові. Консервація будинків це занадто дорого, відновлення теж. Тож пані Юлія наголошує, що це одна з тих нагальних проблем, які потребують вирішення.

Також, частина зруйнованих будинків у прифронтових областях, це несучі конструктиви. Пані Юлія зазначає, що такі будинки мають бути окремим напрямом відбудови, адже такими будинками наразі практично ніхто не хоче займатися. Це досить доровартісний напрям, тому програми надають перевагу відбудові менш пошкодженим будинкам.

Також, як і в інших регіонах також існує проблема замінування територій.

3) Деокуповані регіони.

Київська область стала одним з епіцентрів бойових дій на початку війни. Це призвело до масштабних руйнувань цілих міст та сіл, зокрема, Бородянки, Макарова, Білої Церкви та Ірпеня. Тисячі людей втратили свої домівки та потребують допомоги з відновлення житла.

За оцінками експертів ООН, у Київській області зруйновано або пошкоджено близько 30% житлового фонду. Це становить приблизно 1 мільйон житлових приміщень. Найбільше постраждали населені пункти, розташовані на півночі області, які були окуповані російськими військами. За даними Київської обласної адміністрації, у Бучі, Ірпені та інших містах та селах до 70% житлового фонду було зруйновано.

У Житомирській області, яка також вважається деокупованою територією, за оцінками житлового фонду ООН, зруйновано або пошкоджено близько 25% житлового фонду. Це становить приблизно 700 000 житлових приміщень. Найбільше постраждали населені пункти, розташовані на півночі області, які були окуповані російськими військами. За даними Житомирської обласної адміністрації, у Коростені, Овручі та інших містах та селах до 50% житлового фонду було зруйновано.

А у Чернігівській області зруйновано або пошкоджено близько 25% житлового фонду. Це становить приблизно 600 000 житлових приміщень. Найбільше постраждали населені пункти, розташовані на півночі області, які зазнали обстрілів та бомбардувань з боку російських військ. За даними Чернігівської обласної адміністрації, у Чернігові, Ніжині та інших містах та селах до 50% житлового фонду було зруйновано.

Як зазначає регіональна координаторка Чернігова в рамках проєкту “Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб” Наталія Висіканець, – у  травні – серпні 2022 року багато фондів заходили на Чернігівщину та точково допомагали постраждалим. Обирали їх на свій розсуд, хтось орієнтувався на родини з малечею, хтось на людей з особливими потребами, але ж є і прості літні люди, шанси на відновлення житла яких рівні нулю, адже ані сил, ані коштів в достатній кількості немає.

Ще однією проблемою деокупованих територій є те, що фонди починають виходити з подібних областей, через те, що є регіони з набагато складнішою ситуацією.

Наприклад пані Наталя зазначає, що шукати допомогу стає дедалі важче, адже наразі практично всі фонди вийшли з Чернігівщини, що дехто з представників фондів відкрито говорить про те, що допомоги, саме у відбудові, для Чернігівщини немає. Тож люди мають самі шукати ресурси та можливості.

Також у деокупованих територіях лишається проблема замінування територій. Звільнені території Київської області залишаються небезпечними через мінування та вибухові пристрої, що залишили російські військові. Це ускладнює повернення людей до своїх домівок та проведення робіт з відновлення.

Так значна частина звільнених територій Київської області забруднена мінами та вибуховими пристроями, що залишили російські війська. Це ускладнює повернення людей до своїх домівок, а також проведення робіт з відновлення житла та інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, станом на 10 травня 2024 року в Київській області було вже знешкоджено понад 30 000 вибухонебезпечних предметів. Однак, процес розмінування йде повільно, і значні території залишаються небезпечними.

Через масштаби руйнувань в регіоні гостро відчувається потреба у створенні тимчасового житла для людей, які втратили свої домівки. Київська область стала прихистком для значної кількості внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів України, де бойові дії тривають більш активно. Це створює додаткове навантаження на житловий фонд, інфраструктуру та соціальні служби.

Опис виявлених проблем в наслідок проведених регіональними координаторами консультацій ВПО та людей, чиє житло було пошкоджено чи знищено внаслідок повномасштабного вторгнення.

У кожній з 9 областей, які були залучені до проєкту “Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб” були різні підходи до організації системи надання консультацій. Насамперед, підхід залежав від різних цільових груп (ВПО, які переїхали із зони бойових дій і потребують тимчасового житла, ВПО з пошкоджених багатоквартирних будинків, ВПО зі зруйнованих багатоквартирних будинків), ВПО з приватних індивідуальних будинків, ВПО із сільської місцевості тощо.

Адже на сьогодні діє лише 9 державних програм відбудови, а ще ряд недержавних та місцевих, крім того, є процедури для надання тимчасового житла. По-друге, це залежало від ситуації в області.

Загальні проблемні питання (пов'язані із практичною реалізацією механізмів забезпечення житлом/отримання компенсації):

• відсутність можливості у представника ЦНАП зареєструвати в Дії прийняту в паперовому вигляді Заяву від особи без ідентифікаційного коду /функціонально ЦНАП може прийняти Заяву, але Дія її не підтягує/ відсутність можливості подати Заяву особі в електронному та паперовому вигляді, якщо пошкоджений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній сумісній власності.
• відсутність можливості подати Заяву особі. якщо пошкоджений об’єкт нерухомого майна має декілька власників відповідно до виділених часток та у разі якщо один із власників такої частки не вчинив дії щодо реєстрації права власності на свою частку. відсутність реєстрації права власності в держреєстрі одного із співвласників, не дає можливість отримати компенсацію іншому;
• недостатня вартість компенсації, яка не покриває всі пошкодження по різним об’єктам/згорівші квартири та приватні садиби, які мають другу категорію пошкоджень/;
• відсутність у переліку необхідних матеріалів, що унеможливлює відновлення пошкодженого майна Дія не підтягує дані, які були внесені у липні 2023року до держреєстру та сформовані витяги. необхідність очікувати зняття з території ведення бойових дій для можливості подання заяви на компенсацію для проведення ремонту квартири.

Під час роботи на місцях координатори виявили низку проблемних питань, які наразі не мають чіткого врегулювання та способу вирішення.

1. Невизначеність з механізмами та джерелами фінансування.

Однією з ключових проблем є відсутність чітко визначених механізмів та джерел фінансування відновлення житла. Наразі існує низка програм та ініціатив, спрямованих на допомогу постраждалим від війни, проте їх координація та ефективність залишаються під питанням.

ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій, стикаються з особливими труднощами. Їм складно отримати доступ до інформації про доступні програми допомоги, а також довести факт втрати житла, адже багато документів було знищено або втрачено.

2. Недосконалість нормативно-правової бази.

Існуюча нормативно-правова база не в повній мірі відповідає викликам, які ставить перед Україною війна. Зокрема, не чітко визначено процедури оцінки збитків, нарахування та виплати компенсацій, відновлення та реконструкції житла.

3. Бюрократичні бар'єри та корупція.

Процеси отримання допомоги та відшкодування збитків часто ускладнені бюрократичними бар'єрами та корупцією. Це призводить до затягування вирішення проблем постраждалих від війни людей, а також до зловживань з боку недобросовісних чиновників.

4. Нестача кваліфікованих кадрів.

Для ефективного відновлення житла та інфраструктури необхідна значна кількість кваліфікованих фахівців - будівельників, архітекторів, інженерів, юристів, психологів та інших. Наразі в Україні відчувається гострий дефіцит таких кадрів, що може негативно вплинути на якість та темпи відновлення.

5. Психологічні проблеми постраждалих.

Війна завдала значної психологічної шкоди мільйонам українців. Багато людей, які втратили житло та близьких, потребують психологічної допомоги та підтримки.

Пропозиції щодо шляхів вирішення цих проблем.

Відновлення житла та інфраструктури – це складне та масштабне завдання, яке потребуватиме значних зусиль та ресурсів.

Вжиття комплексу заходів, спрямованих на вирішення проблем, описаних у цій статті, допоможе Україні швидше та ефективніше відбудуватися після війни та створити кращі умови життя для своїх громадян.

Для вирішення проблем, пов'язаних з відновленням житла на місцях, необхідно вжити низку комплексних заходів:

1. Розробка чіткої стратегії відновлення.

Необхідно розробити чітку та прозору стратегію відновлення житла та інфраструктури, яка б визначила пріоритети, механізми фінансування, відповідальність різних учасників процесу.

2. Вдосконалення нормативно-правової бази.

Потрібно внести зміни до законодавства, які б спростили процедури отримання допомоги та відшкодування.

3. Боротьба з бюрократією та корупцією.

Необхідно вжити заходів для боротьби з бюрократією та корупцією, які ускладнюють доступ постраждалих від війни людей до допомоги. Це може включати в себе оцифрування послуг, впровадження електронної системи подання заявок та контролю за використанням коштів, а також посилення відповідальності за зловживання владою.

4. Підготовка кадрів.

Важливо вжити заходів для підготовки кваліфікованих кадрів, які будуть необхідні для відновлення житла та інфраструктури. Це може включати в себе створення програм навчання та перепідготовки, а також залучення до роботи іноземних фахівців.

5. Надання психологічної допомоги.

Необхідно розширити доступ до психологічної допомоги для постраждалих від війни людей. Це може включати в себе створення мережі психологічних центрів, а також надання онлайн-консультацій та психологічної підтримки.

6. Залучення громадянського суспільства.

Важливо залучити до процесу відновлення житла та інфраструктури громадянське суспільство. Це може допомогти забезпечити прозорість та підзвітність влади, а також сприяти більш ефективному використанню коштів.

7. Міжнародна співпраця.

Україна потребує міжнародної допомоги для відновлення зруйнованого війною житлового фонду та інфраструктури. Це може включати в себе фінансову допомогу, технічну експертизу та поставки необхідних матеріалів.

Висновки.

Відновлення зруйнованого житла потребує значних коштів. Державний бюджет обмежений, тому значна частина коштів має надходити з міжнародних фондів, грантів та донорської допомоги. Процес отримання цих коштів може бути складним та тривалим. Наразі в Україні вже активно працюють різні програми відновлення, проте багато з них досі потребують вдосконалень відповідно до потреб та запиту людей, які відбудовують свої будинки.

Через повномасштабне вторгнення росії на територію України та блокаду портів, з’явився дефіцит деяких будівельних матеріалів, таких як цегла, арматура, скло. Це призводить до зростання цін на ці матеріали та ускладнює процес відновлення.

Багато будівельників та інших фахівців, які могли б допомогти у відновленні житла, виїхали з України через війну. Це призводить до дефіциту кадрів та ускладнює пошук людей, які мають необхідні навички та досвід.

Отримання дозволів на будівництво та реконструкцію, а також оформлення необхідних документів може займати багато часу та потребувати значних зусиль з боку громадян.

Складність та забюрократизованість цих процедур може ускладнювати та затримувати процес відновлення.

Значна частина територій України, які були звільнені від російських військ, забруднена мінами та вибуховими пристроями. Це ускладнює доступ до пошкоджених будівель та проведення робіт з відновлення. Розмінування - це складний та небезпечний процес, який потребує багато часу та ресурсів.

Багато людей, які втратили житло, не мають права власності на свої будинки або квартири. Це ускладнює процес отримання компенсацій та допомоги від держави. Також існує багато проблем з оформленням спадщини на зруйноване житло.

Існує багато проблем з комунікацією між владою, волонтерами та постраждалими людьми. Це призводить до плутанини, затримок та неефективного використання ресурсів. Важливо налагодити чітку та прозору систему комунікації, щоб всі зацікавлені сторони були поінформовані про процес відновлення.

Важливо зазначити, що процес відновлення житла в Україні тільки розпочався. Попереду ще багато роботи, але завдяки спільним зусиллям влади, громадськості, волонтерів та міжнародних партнерів Україна зможе подолати всі труднощі та відбудувати зруйновані міста та села.

Примітки.

1. В статті використовується інформація з відкритих джерел, а також дані, зібрані під час роботи регіональних координаторів проекту "Житло для життя".
2. Стаття не є вичерпним аналізом всіх проблем, пов'язаних з відновленням житла в Україні.

Громадська організація «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» створила цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win