Особливості відбудови в приватному секторі: одна з найскладніших тем відбудови. Побутує думка, що відбудовувати приватні будинки дуже дорого та замість цього краще відбудувати багатоповерхівку, де проживає набагато більше людей. Проте, що ж тоді робити тим, хто не збирається покидати рідні домівки? Не залишати ж людей на призволяще?
Як діяти та до кого звертатися, а також про те, яким чином можна буде відбудувати свою приватну оселю: допоможе розібратися експертка громадської організації Жіночий формат та жителька Чернігівської області, яка вже більше року допомагає людям відновити їхні домівки – Наталія Висіканець.
Пані Наталіє, коли Ви почали допомагати людям у відбудові їхнього житла та чому вирішили долучитися до цього досить складного сектору відбудови житла?
Насправді питання відбудови житла стосувалось і мене, моя квартира постраждала в результаті обстрілу, тож ми мусили знаходити вихід та ремонтувати власну оселю. На той момент програма “єВідновлення” ще не працювала, тож мусили робити все власними силами.
Тоді я стикнулась з багатьма проблемами – завищені ціни, відсутність матеріалів, а головне відсутність майстрів, які розуміють як та що необхідно робити. Тоді і виникла думка про те, що людям похилого віку, малозабезпеченим та тим, хто не користується інтернетом для отримання необхідної інформації, в силу тих чи інших причин, потрібна допомога. Так спільно з колежанками з ГО Жіночий Формат почали по троху шукати інформацію та поширювати її серед постраждалих.
Як довго Вам довелося розбиратись у всіх механізмах та програмах відбудови житла? Чи було це для вас складно?
Розбиратись в самих механізмах було не складно, але розуміння того, що програми не досконалі та не відповідають на запити постраждалих прийшло досить швидко.
Важко пояснити людям, які розраховують на повне відновлення житла, що на жаль не все так просто, і їх очікування не співпадають з можливостями, що дають програми.
У чому програми відновлення не досконалі?
У першу чергу проблема полягає у фінансуванні. Оскільки те, що пропонують програми та те, що потрібно постраждалим – не співпадають, про це неодноразово говорили постраждалі, які отримали кошти.
По друге, багато питань щодо процедур, наприклад: якщо площа знищеного житлового будинку становила 130 м2, а волонтери збудували 60 м2, чи має право громадянин на компенсацію за різницю в площі? Або чи має право на отримання житлового сертифіката? Або як бути, якщо є декілька власників знищеного майна. Один хоче сертифікат, інший гроші на будівництво? Або отримувач компенсації придбав будівельну продукцію згідно оформленого чек-листа, самостійно власними силами проводить ремонт, у нього на рахунку залишились кошти, чи може він придбати будівельні матеріали, які не прописані у чек-листі?
І насправді ще є багато питань, які залишаються без відповіді і потребують додаткового роз'яснення.
Які проєкти відновлення наразі є найбільш популярними на Чернігівщині серед людей, що відбудовують своє житло?
Програма “єВідновлення” є чи не найпопулярнішою, незважаючи на те, що не всі задоволені її якістю. Багато питань щодо програми виникло в ході консультацій, і ці питання передавались на найвищій рівень, для ознайомлення, але на жаль відповідей так і не було.
Так, наприклад: невідповідність потреб та можливостей, які задовольняє програма; неможливість обрати собі постачальника поза межами програми, хоча часто саме ті постачальники, які сертифіковані та працюють в рамках програми “єВідновлення” мають завищені ціни, на це скаржились практично всі, хто отримував кошти. Також під питанням неможливість оплатити роботи. І такого доволі багато.
На Вашу думку, як людини, яка з початку повномасштабного вторгнення допомагає відбудовувати оселі, що були пошкоджені або знищені внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну, які зараз існують найбільш проблемні питання у секторі відбудови осель?
Брак коштів та спеціалістів. Це два найбільших питання.
Відбудова селищ одне з найбільших проблем відбудови. Наразі така відбудова точково проводиться за кошти окремих фондів, або спонсорів, зокрема на Чернігівщині були такі випадки відбудови. Як шукати такого роду фінансування та чи можете Ви щось порадити людям, які хочуть відбудувати свої приватні будинки?
У травні – серпні 2022 року багато фондів заходили на Чернігівщину та точково допомагали постраждалим. Обирали їх на свій розсуд, хтось орієнтувався на родини з малечею, хтось на людей з особливими потребами, але ж є і прості літні люди, шанси на відновлення житла яких рівні нулю, адже ані сил, ані коштів в достатній кількості немає.
Зараз практично всі фонди вийшли з Чернігівщини, адже є регіони з набагато складнішою ситуацією ніж у нас, і шукати допомогу стає дедалі важче. Дехто з представників фондів відкрито говорить про те, що допомоги, саме у відбудові, для Чернігівщини немає. Тож люди мають самі шукати ресурси та можливості.
Чи варто очікувати власникам приватних будинків на державну допомогу у темі відбудови житла чи все ж треба розраховувати на власні сили та шукати кошти самотужки?
Думаю варто комбінувати зусилля, чекати на повну відбудову від держави навряд чи правильно. Немає таких коштів та найближчим часом в достатній кількості не буде. Але точно впевнена, що донорам варто звернути увагу на потребу у працевлаштуванні, сприянні розвитку власного господарства та малого підприємництва, адже це можливість заробити гроші, а гроші в свою чергу дадуть змогу відбудовуватись тим, хто має на це сили. А ось що робити з літніми людьми, не зрозуміло. Модульні містечка на мою думку це не рішення – це створення проблем, соціальної напруги та безвихідь для тих, хто там проживає.
Чи можете ви пояснити у чому ж така складність відбудови приватних осель? Чому фінансування дають на багатоповерхівку, проте не можуть дати на приватну оселю?
Це питання на жаль не до мене, адже програмами відновлення займаються інші люди, які і мали б давати відповідь. Напевно відбудувати багатоповерхівку простіше, а також запит багатьох родин закривається, а індивідуальне будівництво закриє потреби лише однієї родини. Але це я так вважаю.
Що порадите людям котрі попри все хочуть відбудувати свою приватну оселю?
Шукати в собі сили, працювати та не розраховувати на допомогу, якщо вона буде – це буде бонусом на шляху до омріяної домівки. Я розумію, що говорю не популярні речі, і люди хотіли би чути, що держава все зробить, але час показує неспроможність держави швидко реагувати на проблеми та брак ресурсів або невміння ними керувати.
Чи можуть жителі селищ розраховувати на житлові сертифікати? Можливо ви знаєте, чи є вже випадки використання житлових сертифікатів на Чернігівщині?
Житловий сертифікат – це шанс на отримання житла в короткій перспективі, це хороший інструмент і на Чернігівщині вже є родини які ним скористались. Але ж і на цей інструмент сума коштів закладена в бюджеті є набагато меншою за потреби, а ринок нерухомості, зокрема в Чернігові зріс і дуже відчутно. Квартира, яка до повномасштабного вторгнення коштувала 22 - 23 тисячі доларів зараз продається за 35 тисяч доларів. Та і ситуації в кожній родині різні, і не завжди вдається погодити всі сторони та отримати гарний результат.
КМО ВГО “Громадянська мережа “ОПОРА” реалізувала проєкт, що надавав консультаційно-адвокаційну підтримку ВПО та іншим незахищеним категоріям громадян, чиє житло було пошкоджене або знищене внаслідок повномасштабного вторгнення, де ви власне були регіональною координаторкою проєкту у Чернігівській області.
Скажіть, будь-ласка, з якими питаннями до вас найчастіше звертались жителі Чернігівщини? Які проблемні питання вам вдалось вирішити за час реалізації проєкту та які механізми відбудови житла зі свого досвіду вважаєте найдієвішими?
Це чудовий проєкт, відголоски якого і далі продовжуються, адже ми і надалі надаємо консультаційний супровід на запит людей, що звертаються до нас. Питання насправді доволі банальні були і відсутність смартфону і неможливість через це подати заяву в “Дії”, і багато юридичних аспектів як щодо права власності на пошкоджене майно, так і спадкування, неповнолітні співвласники. У цих моментах нам дуже допомагала співпраця з БПД, зокрема з Володимиром Бобруйко. Наші консультантки допомагали постраждалим на всіх етапах, декого супроводжували «під ключ» від подачі заяви в “Дію”, до моменту отримання коштів на банківську карту.
Найдієвішим механізмом, хоч і не досконалим вважаю “Є-відбудову”. Ще є над чим працювати і якщо би наші законотворці звертали увагу на ті питання, які лунають від ОМС та постраждалих, багато чого можна було б удосконалити думаю.
І наостанок, що можете порадити власникам осель, аби процес відбудови пройшов для них простіше?
Відстежувати зміни в законодавстві, шукати донорів та партнерів, які зможуть допомогти. І головне не опускати руки, адже все в житті залежить від того наскільки ти готовий боротись.
Громадська організація «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» створила цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win