Надмірне і нераціональне використання палива і енергії є одними з ключових викликів для України. Повномасштабна агресія російської федерації проти України, що почалась 24 лютого 2022 року, призводить до нищівних руйнувань по всій території України та спричинила значну шкоду економіці нашої держави. Значна кількість населених пунктів, житлового та енергетичного сектору повністю знищені і росія продовжує прицільно нищити об’єкти критичної інфраструктури. Зараз Україна повністю залежить від міжнародної допомоги і не здатна самостійно забезпечити усі свої потреби без зовнішніх джерел.
Водночас житловий фонд залишається надзвичайно енергоємним, витрачає близько третини енергії країни. У матеріалах робочої групи «Будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів України» щодо Плану відновлення України зазначено, що загалом на сектор будівель в Україні припадає близько 40% загального споживання енергії і відповідна частка викидів парникових газів.
Національний фонд будівель є досить неоднорідним та застарілим. Приблизно 85% житлового фонду, що експлуатують в Україні, було збудовано до 1990 року із застосуванням будівельних норм з низькими стандартами енергоефективності. На сьогодні майже всі ці будинки є фізично зношеними, не відповідають сучасним вимогам будівництва та мають низький рівень енергоефективності. У більшості будинків майже не проводилися заходи з енергоефективності. За даними центру «Нова соціальна та економічна політика», на одиницю житлової площі в Україні витрачається удвічі більше енергії, ніж у країнах Європейського Союзу з подібними кліматичними умовами.
Темпи термомодернізації будівель в Україні залишаються надзвичайно низькими у порівнянні з європейськими країнами, де відповідні показники становлять 0,4-1,2% на рік, при цьому Європейська Комісія поставила за мету збільшити темпи до 3%.
Отже, Україна має пришвидшити курс на енергоефективність житлового сектору, зокрема і у процесі відновлення. Енергоефективність — це зменшення рівня енергоспоживання та викидів СО2. Це найефективніший механізм для зменшення фінансового навантаження на людей та створення комфортних умов проживання для населення. І це єдиний правильний до енергонезалежності нашої країни.
У 2022 році питання енергоефективності набуло нового, не тільки економічного значення. Під час блекаутів ми дізналися справжню ціну кожного вату та кожної калорії. Енергоефективність стала для багатьох не просто модним словом, а й необхідністю та планом дій.
В умовах дефіциту енергетичних ресурсів в Україні та їх високої вартості на світових ринках, помножених на військові ризики, питання ефективного використання енергії та наявності альтернативних джерел стало запорукою виживання країни.
Питання енергоефективності стає дедалі важливішим для України, особливо з урахуванням енергетичної безпеки та відбудови. Однозначно енергоефективність та екологічність мають бути наскрізними параметрами відбудови житлового фонду. Дуже важливо, щоб ці параметри були дотримані. Скорочення енерговитрат і відповідне довгострокове планування сталого енергетичного розвитку на державному і місцевому рівнях має бути одним з першочергових завдань для втілення структурної енергетичної трансформації громад, регіонів та країни в цілому.
А що у планах держави?
У довоєнний період Україна взяла на себе зобов'язання в галузі енергоефективності відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом), Україною та державами-членами ЄС. Одним із ключових положень було зниження високого споживання теплової енергії в житловому секторі України відповідно до рівня споживання в ЄС. Це стало вкрай необхідним поштовхом до реформування житлового сектора, особливо у сфері управління багатоквартирними будинками та ринком комунальних послуг.
Плани щодо «великої термомодернізації» були оголошені Президентом Володимиром Зеленським ще у 2021 році. З його слів, починаючи з 2022 року, протягом трьох років, на неї мало піти приблизно 300 млрд грн. У жовтні 2021 року було прийнято новий рамковий закон «Про енергетичну ефективність», в який пізніше було внесено зміни. Серед основних плюсів закону — виділення сталого фінансування заходів з енергоефективності (1% видатків бюджету).
На початку 2020 року Уряд затвердив Концепцію реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. Планом передбачено заходи, спрямовані на стимулювання упродовж 2020-2030 років забудовників та власників будівель до переходу на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель з дотриманням високих стандартів з енергоефективності — будівель із наближеним до нульового рівнем споживання енергії (НСЕБ).
Наприкінці 2021 року Уряд схвалив Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року та затвердив трирічний план заходів з його реалізації у 2021-2023 роках. Національний план передбачав скорочення первинного споживання енергії на 22,3%, а кінцевого — на 17,1%. Чи вдалося б виконати усе заплановане — невідомо, бо почалася повномасштабна війна.
Попри це, у серпні 2022 року президент підписав Закон про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель. Адже війна лише загострила проблеми з енергоносіями та витратами на них.
У грудні 2023 року Кабміном була схвалена довгострокова стратегія термомодернізації будівель України до 2050 року. Затверджений документ визначає 7 ключових цілей для досягнення енергоефективності та декарбонізації, а саме:
- Високу пріоритетність політики підвищення енергоефективності будівель на державному та місцевому рівнях.
- Комплексні та інтегровані підходи до термомодернізації.
- Подолання енергетичної бідності.
- Сприятливе ринкове середовище для масштабної термомодернізації будівель.
- Швидкі темпи глибокої термомодернізації громадських будівель.
- Стале та цілеспрямоване фінансування термомодернізації.
- Розвиток людського потенціалу, цифровізації та інновацій у сфері термомодернізації будівель.
Крім Стратегії термомодернізації, у грудні 2023 року Урядом було затверджено також концепцію Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року, та Операційний план заходів з реалізації у 2024 – 2026 роках.
Концепція термомодернізації передбачає запровадження системи фінансової підтримки ініціатив населення (перш за все в індивідуальних житлових будинках), місцевої влади та бізнесу для підвищення енергоефективності будівель та розвитку інтегрованих в будівлі відновлювальних джерел енергії.
Отже, як бачимо, на державному рівні прийнято ряд важливих, стратегічних документів, спрямованих на розвиток енергоефективності в країні і зокрема житлового сектору. Проте, всі ці документи мають швидше декларативний характер і не реалізуються на практиці.
Водночас Україна та її міжнародні партнери продовжують формувати бачення повоєнного відновлення України. Відбувається активний діалог як всередині країни, так і на міжнародному рівні.
Позиція та бачення Європейської Комісії (ЄК) щодо повоєнного відновлення зафіксована у комюніке COM(2022) 233 «Ukraine Relief and Reconstruction». Зокрема, ЄК сформувала своє бачення повоєнного відновлення як системного процесу, що включає відбудову від наслідків війни, модернізацію держави, проведення широкого спектру євроінтеграційних реформ та підтримку середньострокового розвитку економіки та суспільства. Відбудова України (зокрема, інфраструктури, житла) та енергетичної стійкості має відбуватись у відповідності до найновіших європейських політик та стандартів.
На думку експертів українсько-польсько-німецького аналітичного центру Green Deal Ukraine, у процесі відновлення інвестиції не повинні спрямовуватися на довоєнну економічну модель. Адже вона характеризувалася низькою енергоефективністю, високим рівнем викидів парникових газів і виснаженням природного капіталу. Загалом, для покращення управління і зменшення ризиків «зелених» інвестицій — урядові слід посилити внутрішню координацію, слідкувати за виконанням рішень і залучати до цього громадськість. Також українська влада повинна брати участь в обміні досвідом з іншими кандидатами на вступ до Євросоюзу.
У Плані відновлення України одним із пріоритетів визначено відновлення та модернізацію житла — будівництво (відновлення зруйнованих) об’єктів із забезпеченням енергоефективності та безбар’єрності. Серед пʼяти принципів Плану, лише один має зелені елементи: build back better (відбудова кращого, ніж було). Цей принцип передбачає «використання передових та екологічних технологій» при будівництві нових обʼєктів та «впровадження ключових принципів ЄС переходу до «зеленої» економіки».
Загалом можна сказати, що запропонований на державному рівні План відновлення містить хаотичний набір ініціатив та проєктів різного масштабу та обґрунтованості. Зелені цілі як основоположні в частині відновлення житлового фонду у Плані не закладені.
Нові стандарти будівництва передбачають, що будь-який будівельний проєкт в Україні втілюватиметься з урахуванням принципів безбар’єрності, підвищених вимог до енергоефективності та посиленого захисту споруд. Такий підхід нині закріплено у профільному вітчизняному законодавстві. Зокрема, в законах «Про компенсацію за пошкоджене майно», «Про регулювання містобудівної діяльності», та низці інших.
Проте подібні вимоги до енергоефективності мають стосуватися не лише нового будівництва, а й термомодернізації існуючих споруд. На жаль, дуже часто відповідні норми залишаються хорошими гаслами на папері. Замовники ж та виконавці робіт часто користуються будь-якими можливостями уникнути втілення таких норм на практиці. Тож потрібно посилювати контроль за їх втіленням – і з боку держави, і з боку суспільства.
Відновлення — подолання наслідків війни і стратегічний розвиток після війни
Виходячи із використання понять післяєвоєнне «відновлення» та «розвиток», а також поділу на «воєнний» та «післявоєнний» періоди можна зробити висновок, що наразі держава розуміє під відновленням як, власне, подолання наслідків війни (включаючи післявоєнне відновлення), так і стратегічний розвиток після війни.
На етапі подолання наслідків війни у сфері житлового фонду енергоефективна складова здебільшого не враховується або враховується частково — такі висновки можна зробити аналізуючи найбільш дієві програми відновлення — «ВідновиДІМ» Фонду енергоефективності, єВідновлення та інших. Люди здебільшого прагнуть якнайшвидше відновити, відремонтувати свої будинки аби запобігти подальшому руйнуванню будівель та повернутись додому. За таких умов енергоефективність відходить на задній план.
Звичайно є багато прикладів, коли після відновлення будинки стають більш енергоефективними — старі, пошкоджені вікна міняють на сучасні енергозберігаючі, при відновлені фасадів відразу утеплюють їх, під час ремонту покрівель утеплюють горища тощо. Зокрема це у більшості стосується старих будинків радянської епохи, в старому житловому фонді будь-які енергоефективні технології дають гарний результат.
У відносно нових будинках також є випадки, коли після відновлення будинок стає більш енергоефективним, як наприклад, будинок ОСББ «Тургенівська, 66-Б» з міста Ірпінь. Цей будинок відновлювався за програмою «ВідновиДІМ» Фонду енергоефективності. Зі слів голови правління ОСББ Валентина Тищенка співвласники отримали кращий результат, ніж був до пошкоджень, адже при будівництві будинок був утеплений пінопластом, а за програмою «ВідновиДім» його утеплили мінватою. Це дозволяє мешканцям економити тепло, відповідно менше плати за опалення.
Але такі випадки у більшості — це активність та ініціативність співвласників.
Якщо в цілому говорити про програму «ВідновиДІМ» Фонду енергоефективності, то вона передбачає чіткі вимоги до будівельних матеріалів та робіт згідно чинного законодавства, у тому числі і щодо енергоефективності та реалізується з безумовним дотриманням цих вимог. Тому у більшості випадків будинки, відновлені за цією програмою стають більш енергоефективними.
Проте це не можна назвати енергомодернізацією, адже ця Програма не передбачає відновлення конструктивних елементів будинків, учасники цієї програми можуть виконати лише такі роботи, як заміна або ремонт пошкоджених вікон, балконів, фасадів будівлі, ремонт пошкоджень конструкцій даху, відновлення внутрішнього опорядження в під’їздах будинку, ремонт пошкодженого обладнання дахових котелень та інженерних мереж.
Тобто це першочергові роботи для запобігання подальшому руйнуванню будівель та можливість для людей повернутись додому аби надалі дбати про розвиток свого будинку.
На комплексну енергомодернізацію житлових будинків спрямована інша програма Фонду енергоефективності «Енергодім». Проте, з початку повномасштабної війни, через брак фінансових ресурсів з державного бюджету Фонд призупинив прийом заявок на участь у цій програмі. Реалізувати свої енергоефективні проєкти мають можливість лише ті співвласники багатоповерхівок, які стали учасниками цієї програми до початку повномасштабної війни.
За період дії воєнного стану на початок травня 2024 року в межах програми «Енергодім» 120 енергоефективних були повністю завершені, ще 170 — частково завершили будівельні роботи, Фонд компенсував ОСББ понад 1,1 млрд грн.
Інфографіка Фонду енергоефективності
У тандемі дві програми Фонду енергоефективності — «ВідновиДІМ» та «Енергодім» могли би працювати дуже ефективно, доповнюючи одна одну.
Фонд функціонує за європейськими принципами і програми Фонду фінансуються на умовах співфінансування — кошти Держбюджету України і фінансової підтримки ЄС та Уряду Німеччини. Частину коштів за умовами програми «Енергодім» вносять співвласники. Також станом на початок травня 2024 року 253 громади України є партнерами Фонду, у рамках цього партнерства діє 134 місцеві програми співфінансування енергоефективних заходів, за якими з місцевих бюджетів надається підтримка ОСББ для реалізації проєктів за Програмою «Енергодім».
Інфографіка Фонду енергоефективності
Модель співфінансування є ідеальною для впровадження енергоефективних заходів у житловому секторі. Проте з початку війни статутний капітал Фонду енергоефективності з Державного бюджету не поповнювався, водночас міжнародні партнери справедливо виставляють вимоги щодо спільного фінансування. За його відсутності кожна з Програм Фонду невдовзі може припинити своє існування.
При цьому Фонд енергоефективності на сьогодні є єдиною державною установою, яка забезпечує ефективне відновлення житлового фонду та реалізує проєкти з комплексної термомодернізації. Це установа, яка залучає іноземні інвестиції на відновлення та енергоефективність житлового фонду і мінімальне фінансування з державного бюджету могло би суттєво покращити результати енергоефективного відновлення.
Загалом запровадження з боку держави співфінансування енергоефективних заходів та альтернативних джерел енергії призведе до фінансової вигоди як для держави, так і для населення. При цьому така модель не потребує додаткових коштів – достатньо перерозподілити вже наявні дотації на покриття різниці в тарифах. Державний бюджет передбачає величезні витрати на субсидування «дешевих» електроенергії та газу для населення.
Ні для кого не секрет, що вартість електроенергії та газу для населення в рази менша, ніж для комерційного сектору. При цьому здебільшого населення вважає, що оплата цієї різниці береться «нізвідки», і не впливає на їхні гаманці.
Фактично українці платять повну вартість як електричної енергії, так і газу, але не на пряму, а через бюджет та власні податки. При цьому впливати на рівень цих непрямих витрат і, відповідно, зменшити їх вони не можуть, а відтак і не мають мотивації щодо зменшення енергоспоживання.
Експерти ГО «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» дослідили скільки коштують «дешеві» електроенергія та газ для населення та довели, що прямі та опосередковані дотації за електроенергію та газ наразі становлять понад 200 млрд грн. Принаймні частина цих коштів могла би бути спрямована на впровадження енергоефективних заходів та стати мультиплікатором для власних і кредитних коштів громадян.
Ряд досліджень, проведених експертами ОПОРИ, демонструють, що величезний потенціал збереження бюджетних коштів міститься в енергоефективних заходах та використанні розподіленої генерації. За умови відносно невеликих капіталовкладень і переспрямування частини бюджетних коштів на підтримку енергоефективних та «зелених заходів» у багатоквартирних будинках можна досягти значної економії енергоресурсів із викопних джерел енергії та зробити систему енергозабезпечення в будинках більш стабільною на випадок відключень від централізованого енергопостачання.
Державний бюджет є основним бенефіціаром від впровадження енергоефективних заходів в житловому секторі. Зекономлена споживачем за рахунок впровадження альтернативних джерел та енергозбереження одна гривня призводить до зменшення дотацій з боку бюджету на рівні 2-4 гривень. Це має бути суттєвим стимулом для держави запроваджувати програми підтримки енергоефективності. Крім того, очевидно, що енергетичний шантаж з боку росії не припиняється, тому питання енергоефективності і енергозаощадження стоять на рівні безпеки.
Представники владних структур наголошують, що під час відбудови обов’язково враховуватимуть вимоги Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року і Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (НСЕБ).
Планом передбачено заходи, спрямовані на стимулювання упродовж 2020-2030 років забудовників та власників будівель до переходу на будівництво нових та реконструкцію існуючих будівель з дотриманням високих стандартів з енергоефективності – будівель із наближеним до нульового рівнем споживання енергії.
Чи можливо при відбудові забезпечити майже нульове споживання енергії в українських будівлях та скільки це коштуватиме?
Дослідницькою консалтинговою компанією Berlin Economics та ГО «Екодія» проведено дослідження «Зелена реконструкція житлового сектору: техніко-економічний аналіз для міста Буча».
За час повномасштабного вторгнення в Бучі пошкоджено або повністю зруйновано приблизно 2200 житлових будинків. Результати дослідження показали, що якщо ці будинки відбудувати за найвищими стандартами енергоефективності «Near Zero», то економія енергоресурсів може скласти 74%. Вартість відбудови за такими стандартами може окупитись всього за 19 років за умови впровадження ринкових цін на енергоносії.
Основні фактори, на які спирались дослідники – це рівень стандартів енергоефективності, за якими буде відбудовано житло, та тарифи на енергоресурси.
За першим сценарієм, «Мінімальні вимоги», відбудоване житло буде відповідати державним нормам енергоефективності, тобто класам D і C. Тоді як сценарій «Near Zero» представляє вимоги класу А з використанням відновлюваних джерел енергії.
Навіть за сценарієм «Мінімальні вимоги» економія енергії буде значною у порівнянні з довоєнним періодом – 45%. Проте за сценарієм «Near Zero» – вже 74% з щорічною економією природного газу до 14,2 млн кубометрів. Загальна вартість відбудови за цими сценаріями коливається між 214 млн євро та 318 млн євро відповідно.
Термін окупності інвестицій залежить від тарифів на енергоресурси. За умови, що тарифи залишаться низькими, середньозважений термін окупності відбудови становить від 27 до 33,6 років. Для його скорочення здебільшого потрібна фінансова підтримка. За більш реалістичних тарифів на енергоносії, що покривають витрати, періоди окупності покращуються до 15,3 років для сценарію «Мінімальні вимоги» та 19,4 років для сценарію «Near Zero».
Крім інших переваг, відбудова Бучі за стандартом «Near Zero» допоможе запобігти обсягу викидів парникових газів, співмірним з викидами від 26 000 автомобілів, а також створити від 350 до 690 робочих місць.
Отже, як бачимо, обидва сценарії, наведені у досліджені щодо зеленої реконструкція житлового сектору міста Буча, потребують значних інвестицій.
Широкомасштабні заходи з підвищення енергоефективності стикаються з фінансовими проблемами через високі початкові інвестиційні потреби та значний дефіцит фінансування. Доступ до критично важливої національної або міжнародної фінансової допомоги є обмеженим для багатьох громад, а на фінансову життєздатність проєктів впливають висока інфляція та відсоткові ставки. Випадок Бучі, як і інших українських міст, підкреслює проблематичність залежності ініціатив з енергоефективності виключно від місцевих та національних ресурсів та фондів.
Кошти можна залучати через гранти, довгострокові пільгові позики від міжнародних фінансових установ, привітних інвесторів тощо. Проте очевидним є те, що наразі це перспективи, з огляду на воєнну невизначеність та першочергову потребу в ресурсі на відбудову терміни такої реконструкції можуть бути дуже тривалими.
Проте все залежить від організації процесу. Наприклад містечко Чортків на Тернопільщині має намір до 2050 повністю перейти на відновлювальні джерела енергії. Для реалізації своїх планів, міська влада активно бере участь в різних проєктах. Над пошуком та залученням іноземних партнерів і грантів працює ціла команда. Багато фахівців долучилися вже під час війни.
«Це грантові кошти, це не кредитні кошти — розповідає Володимир Шматько, міський голова Чорткова. — Коли донори, партнери допомагають Україні — це унікальний час для всіх громад України, як залучити гроші — це важливі гроші й гроші партнерів через проєктне мислення, через наявні стратегії розвитку і класну роботу команди».
Резюмуючи проведений аналіз теми енергоефективного відновлення житлового фонду можна сказати, що нині в Україні у цьому напрямку існує ряд проблем, які потребують комплексного розв’язання.
Заа нинішніх умов воєнного стану Україна має ретельно планувати повоєнне відновлення зруйнованих міст з курсом на енергонезалежність, необхідно дбати про збільшення кількості енергонезалежних будівель з метою поступового підвищення енергетичної ефективності будівель в Україні.
Позитивним є те, що Уряд України і міжнародні партнери мають спільне бачення повоєнного відновлення України, яке включає не лише подолання прямих наслідків війни, але й комплексний план (стратегію) розвитку держави в середньостроковій перспективі.
Реформи на рівні національної політики мають вирішальне значення для покращення економічних стимулів і фінансових можливостей муніципалітетів та індивідуальних власників житла, що дозволить проводити "зелену" відбудову у ширших масштабах і з меншою потребою у грантовій підтримці.
Існує нагальна потреба в реформі тарифів для встановлення цін на електроенергію, природний газ і централізоване теплопостачання, які б відображали реальні витрати, що зробить інвестиції в енергоефективність і розподілену генерацію з відновлюваних джерел енергії фінансово привабливішими.
Поступова відмова від субсидування цін на енергоносії на користь адресної, незалежної від споживання підтримки вразливих споживачів або широких соціальних виплат забезпечить справедливіший розподіл вигід і водночас зменшить фінансове навантаження на державний та місцеві бюджети.
Запровадження співфінансування енергоефективних заходів та альтернативних джерел енергії призведе до фінансової вигоди як для держави, так і для населення.
Експертами ГО «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» сформовано ряд рекомендацій щодо стимулювання енергоефективних заходів та ВДЕ у житловому секторі у воєнних умовах для української влади та міжнародних партнерів. Зокрема, у цьому матеріалі зібрано рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування, а також для кінцевих споживачів енергії, що могли б суттєво підвищити ефективність використання енергоресурсів та знизити залежність країни від енергетичної залежності.
Громадська організація «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» створила цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win